САПР та імпортозаміщення

САПР і імпортозаміщення


Полеміка відносно імпортозаміщення триває вже не перший рік, вона не минула стороною і САПР-співтовариство. Думки опонентів різняться від крайнього зловживання до повного ігнорування, і обидві сторони не соромляться часом використовувати, м'яко кажучи, недостовірні аргументи. При цьому усі ми чесно «забуваємо», що в усіх 100% випадках використовується імпортна апаратна частина, прошарок операційної системи, по суті, 100% імпортується у тому або іншому виді. Більше того, якщо копнути глибше, вітчизняні САПР, які позиціонуються як панацея у сфері імпортозаміщення, частково або повністю засновані на коді імпортованих ядер та бібліотек. Досить згадати ядро Intellicad, на якому базувалися перші вітчизняні DWG САПР, або Teigha від американської ODA, що використовуються у більшості випадків зараз. Твердотіле моделювання, як правило, базується на Acis-Бібліотеках європейської Dassault. У сухому залишку ми отримуємо нібито вітчизняний САПР, що працює на імпортних бібліотеках, операційній системі та залізі. Якщо бути повністю чесним, варто мабуть згадати про категорію Opensource САПР проектів, які за визначенням існують поза політикою та економікою.


Спокуса використовувати власне складання відкритої Linux та повний набір таких саме відкритих інструментів досить велика. Але, якщо гарненько придивитися, тут також можна розглянути політику, хоч і свою, особливу. Багаторічні суперечки й небажання йти на поступки ведуть до того, що мало-мальськи відомі Opensource CAD дотепер мало в чому обігнали одіозний Paint.


Мабуть, варто небагато відволіктися від стогонів та повернутися до початку статті. Так уже збіглося, що на грудень довелася хвиля свідомих та несвідомих відновлень самої популярної у світі ОС, і простори мережі стали наповнюватися історіями про шпигунів з Редмонда, що леденять кров. Звичайно складно оцінювати ступінь обґрунтованості цих побоювань, набагато більший інтерес представляє результат. Очевидно, грудень став тим переломним місяцем, коли ідеї й думки про перехід на альтернативні продукти стали активно втілюватися у реальність. Перехід на Opensource-Платформи відбувся, почавшись із малого бізнесу, як найбільш мобільного та відкритого для інновацій. Libreoffice як основний текстовий та табличний процесори, Freecad, Librecad як САПР для найбільш невибагливих користувачів. Що стосується сфери 3D моделювання, на сьогодні в якості практично безальтернативного рішення виступають старші версії Bricscad - Pro та Platinum, орієнтовані як на ринок AEC, так і MCAD. Сьогодні версія Bricscad для Linux, яка пройшла п'ятирічне обкатування в академічному середовищі, відомої своєю увагою до дріб'язків, вийшла на рівень індустріальної зрілості та не поступаэться Windows-Версіям ні у функціональності, ні в продуктивності. Безумовно, чимала заслуга в цьому, самих розробникыв Bricscad, більшість із яких зараз працюють на території пострадянського простору. Ще одним маркером, що підтверджує початок ери Linux САПР, є заяви ряду розробників додатків для Bricscad про початок робіт з переносу своїх продуктів на Linux. Таким чином, у швидкому майбутньому ми зможему одержати не тільки базову платформу, але й ряд спеціалізованих рішеннь для різних галузей проектування